Бонг, мабуть, найпопулярніший пристрій для куріння в світовій культурі канабісу. Сучасні бонги часто є справжніми витворами мистецтва, і споживачі цінують їх не менше, ніж улюблений сорт марихуани. Їх колекціонують, прикрашають, дехто навіть дає їм імена. Дивно, що більшість людей дуже мало знають про такий відомий пристрій.
Навіть ті, хто думають, що щось знають про бонги, часто помиляються – в тому числі і в уявленні про історію його появи, яке здебільшого є помилковим.
Поширені версії
Найбільш популярна версія про те, що бонг є одним із пізніх різновидів азіатського кальяну. Саме слово “бонг” нібито походить від тайського “baung”, що означає циліндричну дерев’яну трубку, виготовлену з бамбука.
Звісно, така історія звучить правдоподібно. По-перше, безпосередньо природними зонами зростання каннабісу є регіони Центральної Азії. Також відомо, що в Китаї його використовували з давніх-давен. Тому традиційно вважається, що і бонг було винайдено в Азії. Подібність його конструкції з конструкцією кальяну (а саме – використання системи водної фільтрації диму) ні в кого не залишало сумнівів, що бонг – лише одна з пізніх форм кальяну.
По-друге, дослідники ніколи всерйоз не припускали, що бонг був винайдений десь поза азіатськими країнами. Хоча прототипи бонга знаходили в різних куточках планети, завжди вважалося, що його основне призначення – куріння марихуани. Відповідно, походження пристосування має бути нерозривно пов’язане з регіонами, де куріння канабісу було традицією.
Але чи це так насправді?
Існує думка, що насправді бонг вперше з’явився в Африці. Попередні дослідження африканських пристосувань для куріння помилково припускали, що курильні трубки були завезені мореплавцями на західне узбережжя Африки і вже звідти поширилися всім материком у міру поширення традиції тютюнопаління. Знайдені пристрої для куріння автоматично датувалися 1600 р н.е. чи навіть пізніше.
Якби це дійсно було так, це б означало, що африканські «водні трубки» ніяк не можуть бути старшими за кальян. Однак ця теорія зовсім не бере до уваги африканську культуру східної та південної частини континенту. У цих регіонах перші курильні приналежності з’явилися ще до того, як їх жителі дізналися про існування тютюну.
Точно сказати, коли саме в Африці з’явився канабіс, складно. Але археологи вважають, що африканці почали курити марихуану задовго до тютюну. Дослідник Д. Домбровскі виявив докази того, що першими почали курити канабіс жителі Ефіопії. 11 курильних пристосувань, датованих 1100-1400 pp. н.е. були виявлені його командою у двох ефіопських печерах. Коли дослідники протестували зразки, їм вдалося знайти в них залишки канабісу. Конструкція самого пристрою дуже нагадувала конструкцію сучасного бонга.
Чому мало хто знає про це?
Офіційна археологія проігнорувала відкриття Домбровські та наступні знахідки. Музей природної історії в Чикаго 1930 р. навіть ініціював публікацію пізнавальних брошур про тютюн, де поява «водних трубок» в Африці пояснювалося тим, що їх завезли португальці з Персії. Пізніше на цю брошуру посилалися у своїх роботах багато дослідників. Але, як з’ясувалося, інформація, подана в ній, була не більше, ніж здогадкою, заснованою на більш ранніх загальноприйнятих уявленнях вчених. Археологам з того часу вдалося довести, що перші бонги з’явилися в Африці набагато раніше.
Спочатку африканські пристосування для куріння були стаціонарними та дуже громіздкими. Конструкція розташовувалася просто землі, більше – частково закопувалася. Коноплі поміщали на вугілля, що горіло, і вдихали дим через трубу. Подібні пристрої археологи знаходили і в Центральній Азії. Вчені одноголосно вирішили, що конструкцію було винайдено саме тут. Припущення про африканське походження винаходу не приймалися всерйоз.
В 1924 Альфред Данхілл (Alfred Dunhill) опублікував дослідження, що описує курильні девайси з усього світу. У його книзі пристосувань з водяним фільтром, що використовуються у східній та центральній частині Африки, було присвячено окремий розділ. Данхілл висловив припущення, що подібна конструкція була винайдена безпосередньо на території Африки. Проте, т.я. це йшло врозріз із загальноприйнятою теорією, наукова спільнота його проігнорувала.
1945 року археолог Мері Лікі (Mary Leakey) виявила таку «водну трубку» в Танзанії. Чаша, розташована згори, з’єднувалася з ємністю для води в нижній частині пристосування, звідки йшов вигнутий мундштук. Її знахідка також була удостоєна особливої уваги, т.я. до того моменту вчені зійшлися на думці, що канабіс і пристосування для його куріння були завезені в Африку арабськими мореплавцями в середині XIII століття. Тобто. знайдений пристрій – просто наслідування азіатських кальянів.
Але ця версія має слабке місце. В ісламських державах у ті часи продукти канабісу не курили, а жували, ковтали або додавали в їжу. Вперше «водні трубки» в Азії почали використовувати лише в XVII столітті, тож араби ніяк не могли б завезти ці технології до Африки раніше.
Крім того, деякі археологічні знахідки доводять, що африканці, у свою чергу, тютюн переважно жували, а курили – канабіс. Так що альтернативна теорія, згідно з якою бонг – це перероблена трубка для тютюну, в конструкцію якої додали водяний фільтр, також не отримує підтвердження. Адже курити марихуану тут навчилися раніше, ніж курити тютюн. З цього випливає простий висновок: бонг для куріння канабісу винайшли африканці.
Що стосується назви девайсу, тут теж не все так просто. Тайською мовою дійсно є слово «baung». Але, можливо, тайці самі запозичили його. У сучасній Кенії, неподалік того місця, де Мері Лікі виявила курильні приналежності, проживає плем’я Bong’om, що стрімко скорочується. Мова, якою користуються його представники, також називається Bong’om. А у Ліберії, наприклад, є гора Бонг. Отже, цілком імовірно, що сама назва бонга також має африканське коріння.
Джерело: http://www.420magazine.com/forums/general-420-talk/73197-real-history-bong.html
Leave a Comment