Українського письменника, публіциста, філософа, перекладача, казкаря Дмитра Олександровича Гайдука можна без перебільшення назвати культовою, яскравою та неоднозначною особистістю. Найбільшу популярність йому принесли скандальна «Енциклопедія конопель» та робота зі збирання російськомовного фольклору растаманів України та росії – знамениті «Растаманські казки».
Великий казкар з пишною бородою
Молоді роки
Дмитро Гайдук народився 20.03.1964 року в м.Дніпропетровськ (нараді місто Дніпро). У школі Дмитро з особливою цікавістю захоплювався літературою, іноземними мовами та історією. Він мріяв надалі стати письменником чи істориком, але до Харківського державного університету поступив на факультет іноземних мов за спеціалізацією «Німецька мова».
У студентські роки, за часів Перебудови, Дмитро створив свій перший бізнес – перекладав роботи інших студентів за гроші. За словами Д. Гайдука, «навчання тоді довелося відсунути на задній план і зайнятися практикою». Тоді він почав писати, але свої роботи того періоду автор вважає досить нудними.
Гайдук та растамани
Дмитро Гайдук із 1987 по 1998 роки жив у Полтаві і там, на початку 90-х, познайомився з новою молодіжною субкультурою, прихильники якої називали себе растаманами. З релігійним рухом, що зародилося на Ямайці, розтафаріанство (растаманство), що розвивається на пострадянському просторі, мало небагато спільного. Релігійно-політична доктрина африканської переваги, ідеї панафриканізму та репатріації чорних на історичну батьківщину тут просто не мали сенсу.
Растаманами в колишньому СРСР називали людей, які вживали марихуану, слухали Боба Марлі та інших реггі-музикантів, використовували в одязі зелено-жовто-червону комбінацію квітів і носили дреди. Спілкування в растаманській тусовці відіграло важливу роль у становленні світогляду письменника та вплинуло на появу назви відомої збірки фольклору.
Релігія та переконання
Гайдука часто називають растаманом завдяки популярним «Казкам», хоча на вигляд він більше нагадує хіпі. Його творчість близька до субкультури Мітьков, і він вважає православним. Причому Дмитро Гайдук переконаний, що вживання канабісу не входить у протиріччя з християнськими традиціями православ’я.
Робота та творчість
З 1992 року Дмитро Гайдук почав перекладати тексти, працював упорядником енциклопедій, редактором у кількох видавництвах: київській “Софії”, московських “Міфе” Альберта Єгазарова та “Ультра.Культурі” Іллі Кормільцева. Після переїзду письменника до Москви 1998 року побачили світ перші його роботи: езотеричні енциклопедії та переклади відомих закордонних містиків, ранні видання «Казок» та інші проєкти.
Скандально відому «Енциклопедію конопель» спочатку планувало випустити видавництво «Ультра.Культура», але з різних причин, одна з яких протидія виходу книги правоохоронних органів, прем’єра не відбулася. Сам автор вважає, що сьогодні ця книга потребує доопрацювання.
Дмитро Гайдук – автор та учасник ще кількох проектів: п’єси, що отримала інтернет-премію «Тенета-98», «Сцени зі Старого Завіту», філософської есеїстики «Фалософія», регулярної колонки Рунету «Конопляні джунглі», книг «Джа-Будда та його джатаки», «Цивильні казки», п’єси «Нещадний центр».
Інтернет та популярність
Дмитра Гайдука справедливо вважають письменником, який зобов’язаний своєю популярністю Інтернету. І дійсно, тексти, аудіоверсії книг та відеоматеріали поширюються «всесвітньою павутинню» абсолютно безкоштовно, і автор цьому тільки тішиться. Дмитро також брав участь в озвучуванні серіалу для Інтенету про Міту Максача. За казками Д. Гайдука (і за його участю під час озвучування) творче об’єднання «420» зняло мультфільми «Чого хоче Бог?» та «Про таксиста-грамотея». Сьогодні Інтернет став ефективною альтернативою самвидавським виданням автора, які з’явилися раніше.
Подорожі
Як справжній філософ Дмитро Гайдук любить блукати світом. Раніше це були подорожі автостопом, у наш час – постійні поїздки за запрошенням на казкові вечори (квартирники) та концерти в країнах СНД та Європи, які стали основним джерелом доходу письменника. Особливе кохання Дмитро Гайдук відчуває до Індії, де почувається як удома. Він щороку проводить у цій країні по кілька місяців і не відкидає можливості переїзду туди на ПМП.
Leave a Comment