Наукові дослідження властивостей марихуани не припиняють вражати новими відкриттями. Проте часто результати досліджень неправильно трактуються чи навмисно спотворюються у ЗМІ. Наприклад, в ході недавнього дослідження, опублікованого в Journal of Neuroscience, було встановлено зв’язок рекреаційного вживання ганджу з тонкими змінами в структурі мозку. Журналісти та противники легалізації відразу ж ухопилися за цю новину і почали використовувати її як аргумент проти марихуани. Але чи можна судити про вплив канабісу на здоров’я, ґрунтуючись лише на формулюванні «зміни»?
ЗМІ та наукові дослідження
Група дослідників на чолі з Джоді Гілманом (Jodi Gilman) з Массачусетського госпіталю виявили збільшення щільності сірої речовини головного мозку у пацієнтів, які вживають марихуану. Саме дослідження було виконано на найвищому рівні, але його висвітлення в пресі залишило бажати кращого. Журналісти неправильно витлумачили висновки дослідників і не додумались згадати про результати попередніх наукових праць, присвячених впливу марихуани на мозок. Кажуть, золоті рибки здатні пам’ятати щось не більше трьох секунд – схоже, у деяких репортерів пам’ять ще гірша.
Майже кожного разу, коли з’являється нове дослідження властивостей канабісу, його результати сприймають так, ніби це перша і єдина наукова робота в цій сфері. А тим часом, вже сьогодні існує маса літератури (книг і статей), де висвітлюється неврологічний та загальний вплив активних компонентів канабісу на організм людини. Ігнорувати доведені наукові факти при висвітленні нових досліджень – вочевидь ознака журналістської недбалості.
У прес-релізі американського Товариства неврології зазначено, що головна особливість роботи Гілмана та його колег – у тому, що вона охоплює не «завзятих» курців марихуани, а тих, хто вживає «іноді». Цим експеримент нібито відрізняється від більшості проведених раніше досліджень марихуани, головним об’єктом яких були затяті курці. Однак це твердження – щонайменше спірне. Учасники експерименту курили в середньому 3,83 дні на тиждень, при цьому викурюючи близько 11,2 косяків за 7 днів. Характеризувати цих людей як «випадкових» курців – прийом мас-медіа.
Однак, на жаль, подібні хитрощі журналістів виправдовують себе. Публікації викликали у багатьох курців ганджу, які нечасто вживають її з рекреаційною метою, побоювання – чи справді вони завдають непоправної шкоди власному здоров’ю? Ще більше занепокоєння викликали результати дослідження Гілмана у батьків – до всіх передбачуваних негативних наслідків вживання марихуани підлітками додалися ще й неврологічні зміни.
«Затятий курець» чи «випадковий споживач»?
Але об’єктивний підхід здатний розвіяти всі побоювання. Навіть за стандартами медичних досліджень минулого, назвати людину, яка викурює по 10 косяків на тиждень «випадковим курцем» можна лише з дуже великою натяжкою.
Лише два роки тому, наприклад, Дженна Коузін (Janna Cousin) з колегами опублікували дослідження, учасників якого автори характеризували як затятих споживачів ганджу. На тиждень кожен з них викурював близько 3 грамів марихуани – а це на 2 грами менше, ніж у дослідженні Гілмана викурювали «інколи за випадком» (один косяк містить у середньому 0,5 г канабіса).
Гілман обґрунтовує свою класифікацію тим, що у його випробуваних не було ознак залежності. Проте це свідчить лише про властивості самої травки, тобто. про те, що вона не здатна легко спричинити звикання. Якщо ж порахувати кількість вживаної учасниками дослідження речовини – робота Гілмана не здається такою вже революційною.
Нові відкриття у контексті наукових досліджень минулого
Щодо головного висновку дослідження: вчені справді виявили кореляцію між курінням ганджу та змінами у структурі головного мозку. Але «зміни» і «порушення» – не те саме. Дослідники просто порівняли дані споживачів марихуани і «непитущих» у певний момент часу. Говорити ж про причинно-наслідковий зв’язок можна, лише розглядаючи процес у динаміці.
Автор статті в Journal of Neuroscience справедливо зазначив, що саме збільшена щільність сірої речовини та інші особливості структури головного мозку можуть спровокувати схильність людини до вживання канабісу. До речі, «випадкові курці» з дослідження Гілмана вживали більше алкоголю і частіше курили цигарки, ніж члени контрольної групи. Це також свідчить про припущення, що схильність до марихуани була викликана неврологічними особливостями, а не навпаки.
Найбільша проблема у висвітленні наукових праць з вивчення властивостей марихуани у ЗМІ – розміщення результатів нового дослідження у тих попередніх. Наприклад, Валентина Лоренцетті (Valentina Lorenzetti) з Університету Мельбурна нещодавно опублікувала велику оглядову статтю, де намагалася звести до купи результати десятків наукових досліджень впливу марихуани на мозок. Так, згідно з джерелами Валентини, канабіс впливає на три частини головного мозку: лобові частки, скроневі частки та мозок. Також дані, які вона наводить, вказують на те, що вплив ганджу на мозок затятого курця набагато помітніший, ніж на мозок «випадкового» споживача.
Багато хто посилається на її працю, проте дослідження, взяті нею за основу, мають низку істотних недоліків. Як правило, це невеликі наукові роботи із нечисленними фокусними групами. Жодна з них не показала взаємозв’язку між змінами структури мозку та погіршенням когнітивних навичок. Навіть спостереження за 20 курцями у дослідженні Гілмана, хоч і дозволило отримати більше даних, ніж інші експерименти, не дозволяє зробити висновок, що структурні зміни викликають когнітивні порушення.
Джерело: http://cannabisnews.com/news/28/thread28042.shtml
Leave a Comment