По суті, проблеми канабісу і глобального потепління мають чимало спільного. Протягом десятиліть і те, й інше ставало предметом запеклих суперечок не тільки між політиками різних рівнів, а й між членами однієї сім’ї. Крім того, обидві проблеми (небезпека, яку нібито чинять коноплі, і ступінь наукового обґрунтування змін клімату) час від часу використовуються як засоби політичної пропаганди. Однак зв’язок конопель та проблеми глобального потепління насправді набагато глибший.
Канабіс (а саме – волокна, одержувані з цієї рослини) може стати одним із найдієвіших засобів боротьби зі змінами клімату на планеті.
Що потрібно знати про глобальне потепління?
Насамперед, кожен має прийняти реальність: антропогенні та техногенні фактори мають значний вплив на кліматичні умови Землі. При всій ясності цього факту, по-справжньому оцінити ступінь загрози готові далеко не всі.
Наприклад, дослідження Gallup Poll, проведене в березні 2014 року, показало, що лише 65% американців припускають, що наслідки глобального потепління дадуть про себе знати ще за їх життя, і лише 36% респондентів назвали зміни клімату «серйозною загрозою». Це не дивно. Як зазначає Think Progress, 163 чинних члени Конгресу США заперечують, що кліматичні зміни взагалі мають місце (до речі, сумарний «відкат», який отримують політики від нафтових корпорацій, за деякими даними, перевищує 60 млн. доларів – і це лише витрати фінансування передвиборних кампаній).
З наукового погляду все інакше. Колишній член Національної наукової ради Джим Пауелл (Jim Powell) проаналізував 14 000 наукових праць, присвячених змінам клімату, написаних з 1991 по 2012 рік. Як з’ясувалося, з них лише 24 заперечують факт глобального потепління. Міжурядова група експертів з питань зміни клімату при ООН у доповіді 2013 року відзначила факт глобального потепління як «безперечний». Зміни, помічені з 1950 року до теперішнього часу у процесі спостереження за погодою – безпрецедентні. Подібного не спостерігалося не лише у минулому столітті, а й, можливо, у всьому минулому тисячолітті.
Протягом кожного з останніх трьох десятиліть середня температура повітря планети відчутно підвищувалася. Вчені впевнені – останні 30 років стали для Північної півкулі найтеплішими за 1400 років. З початку ХХ століття температура повітря на планеті підвищилася на 1,4 ° F, причому дві третини цих змін відбулися з 1980-х років.
Хто винен?
Що ж (або хто) робить ці надлишки тепла? Не треба далеко ходити, щоб відповісти на це питання – досить просто поглянути у дзеркало. Абсолютна більшість учених сходяться думкою, що причина глобального потепління – парникові гази, що вивільняються в результаті діяльності людини.
За даними дослідників, протягом останніх 200 років стараннями людства рівень вуглекислого газу в атмосфері підвищився на 35%. Як повелося, «головні підозрювані» в цій справі – масова вирубка лісів та спалювання палива (будь то бензин у моторі автомобіля або вугілля на теплових електростанціях). Є й інші чинники, менш видимі, але теж здатні надавати велетенський вплив на клімат. Зокрема – виробництво бетону чи спалювання попутного газу на нафтопереробних заводах.
У 2009 році члени Національної академії наук США заявили, що кліматичні зміни, пов’язані з підвищенням рівня вуглекислого газу – незворотні. Іншими словами, навіть якщо людство негайно відмовиться від використання будь-якого палива та припинить вирубувати ліси, температура атмосфери суттєво знизиться лише через 1000 років.
Чи означає це, що треба смиренно чекати, коли наслідки потепління стануть катастрофічними? Звичайно, ні. Адже людина не для того народжується, щоб зазнавати поразки. Тим більше, що цього разу допомогти вирішити проблему (хоча б частково) може бути звичайний канабіс.
Посівні коноплі (що слід зазначити – не-психоактивний її різновид) не лише витримує екстремальні погодні умови. Професійне вирощування та подальше правильне застосування рослин допоможуть подолати як мінімум кілька основних складностей, пов’язаних з глобальним потеплінням.
Коноплі як біопаливо
Якщо людство всерйоз вирішило боротися із глобальним потеплінням, скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу мусить мати першорядне значення. Викопні енергоносії при спалюванні та переробці виділяють величезну кількість парникових газів. Вирішенням цієї проблеми може стати біопаливо.
Конопляна олія відмінно підходить для перетворення біомаси (тобто матеріалу органічного походження) у біопаливо. На даний момент існує два види біопалива – біодизель та біоетанол. І хоча зараз їх переважно використовують як добавку до викопних енергоносіїв, кожен з них потенційно може стати повноцінним замінником бензину.
За інформацією з ресурсу Hemphasis.net, забруднення від спалювання біодизеля – на дві третини менше, ніж від спалювання аналогічної кількості звичайного дизельного палива. При повному згорянні біопалива не утворюється ні золи, ні сірки. Заміна звичайного бензину біопаливом, окрім іншого, може позбавити жителів великих міст від «кислотних дощів» та сірководневого смогу.
Вартість виробництва біопалива в рази нижча, ніж вартість видобутку та переробки нафти (особливо, якщо врахувати неявні, екологічні витрати, якими супроводжується виробництво традиційного палива). Ще один цікавий факт: за допомогою фотосинтезу коноплі виробляють багатофункціональну целюлозу швидше, ніж будь-яка інша рослина. Доведено, що в коноплі щонайменше в чотири рази більше целюлози, ніж в іншому рослинному матеріалі (наприклад, у цукровій тростині), що використовується для отримання біомаси. Крім того, в стеблах рослини менше вологи, що скорочує витрати на їхню обробку (т.я. просушити їх можна набагато швидше).
Методів перетворення біомаси з основи канабісу на паливо занадто багато, щоб розібрати їх у рамках однієї статті. Зазначимо тільки, що найбільш перспективним є гідроліз, що дозволяє отримати до 100 галонів (378 л) палива з 1 т рослинного матеріалу. У цьому напрямку вже ведеться активна наукова робота (наприклад, у Колорадо, США, створено спеціальні лабораторії з ініціативи Міністерства енергетики).
За коноплі лісу не видно
Другою найбільш цитованою причиною глобального потепління є масова вирубка лісів. За даними Фонду захисту навколишнього середовища, 32 млн. акрів тропічного лісу було вирубано лише за період з 2000 по 2009 роки. Експерти Фонду зазначають, що, зі всіх планів щодо запобігання глобальному потеплінню, збереження лісових масивів – найреалістичніший. Дощові ліси поглинають СО2 та виробляють кисень, збагачуючи їм атмосферу. Але те саме, в принципі, роблять і коноплі. І якщо дощові ліси – це «легкі планети», то конопляним полям цілком під силу стати її «кисневою маскою».
Коноплі здатні замінити деревину в багатьох галузях промисловості завдяки тому, що конопляні волокна міцніші за деревні і набагато краще переносять вторинну переробку. Крім того, канабіс здатний виконувати роль зелених насаджень для запобігання зсувам – міцна коренева система рослини проникає вглиб грунту до 8 футів (майже 2,5 м). Коноплі також дуже стійкі до впливу шкідників та хвороб – для її культивування не потрібні ні гербіциди, ні стимулятори росту. Таким чином, коноплі не просто не виснажують грунт – вони збагачують його завдяки активній аерації прикореневих ділянок.
Можливості канабісу у будівництві
Абсолютна більшість великих та промислових міст світу страждають від «теплового забруднення». Це означає, що температура навколишнього середовища в них набагато вища, ніж у прилеглих районах, що, у свою чергу, негативно впливає на якість води та повітря. Головною причиною теплового забруднення називають модифікацію ландшафту (тобто будівлі та споруди), і використання будівельних матеріалів, що накопичують сонячне тепло (тобто таких, які швидко нагріваються від сонячних променів і повільно вихолоджуються). Одним із таких матеріалів є бетон.
Крім того, що бетон сприяє появі теплового забруднення в містах, саме його виробництво пов’язане з викидом значної кількості СО2. Щоб цемент затвердів до потрібного стану, нагрівають його до 1500°C. У процесі виробництва бетону у повітря виділяється до 5% всього обсягу викидів вуглекислого газу.
Костробетон (англ. «Hempcrete») – одна з найбільш перспективних розробок на будівельному ринку. Це зареєстрований бренд для будівельних конструкцій та ізоляційних матеріалів, створених на основі конопляних волокон. Костробетон та аналогічні продукти – це біокомпозити (матеріали, в яких сполучні речовини нафтового походження замінені смолами рослинного походження, а синтетичні волокна – натуральними).
Костробетон у вісім разів легший за звичайний бетон, при цьому він настільки ж міцний. У європейських містах із костробетону вже будують десятиповерхові будівлі, які демонструють відмінні експлуатаційні характеристики. Найімовірніше, костробетон покаже себе, як дуже довговічний матеріал – новобудови поки що не дають повного уявлення про його можливості. Однак у Франції був виявлений міст, датований 600 роком нашої ери, опори якого, що збереглися, були виконані з аналогічного біокомпозитного матеріалу.
Основним недоліком костробетону в порівнянні з традиційними будматеріалами називають його меншу щільність. Насправді це означає, кожен блок має бути обрамлений іншим, більш щільним матеріалом.
Враховуючи вищевикладене, не можна не погодитися, що глобальне потепління здатне викликати найбільшу в історії людства кризу з часів Другої світової війни. Звертаючись до досвіду того часу, відзначимо – вирощування конопель було пріоритетним завданням у СРСР, і навіть у США, де на той час на повну розгорнулася «війна з наркотиками». Безперечно, коноплі і зараз можуть бути затребувані – цього разу як потужний інструмент боротьби зі змінами клімату. Першим кроком до цього має стати вивчення її потенціалу в енергетичній, промисловій та будівельній сферах.
Джерело: http://www.hightimes.com/read/can-hemp-save-us-global-warming
Leave a Comment