Канабіс в Україні та АРК

Як і в більшості колишніх союзних республік, вживання і зберігання марихуани заборонене законодавством (хоча технічні коноплі успішно культивуються). Однак традиції куріння шишок конопель у цих місцях сягають корінням дуже глибоко.

Походження традицій куріння конопель

Думки дослідників щодо походження канабіс-культури розділилися. Імовірно звичай куріння конопель привнесли на українську землю кримські татари. Деякі дослідники стверджують, що ще стародавнім скіфам було відомо про дурманні властивості цієї ароматної рослини.

Інші впевнені, що своєю популярністю як рекреаційного засобу канабіс завдячує запорізьким козакам, які навчилися курити траву в турків. Під час набігів на турецькі аули представники українського козацтва забирали все, що виглядало більш-менш цінним. Кальяни, виконані з блискучого металу і нерідко багато прикрашені камінням, потрапляли на козацькі човни разом з іншою здобиччю. А з кальянами до рук козаків цілком міг потрапити і гашиш. Крім того, традиції куріння канабісу приносили з собою козаки, які побували в полоні у турків, якщо їм пощастило повернутися на батьківщину.

Коноплі в різних регіонах України

Дика конопля вільно росте на всій території України. Цьому сприяє і м’який континентальний клімат, і велика кількість сонячних днів на рік. Однак психоактивні сорти канабісу, сухі шишки яких придатні для вживання в рекреаційних цілях, зустрічаються далеко не так часто, як звичайна “дичка”.

Наприклад, на сході України шансів виявити дику коноплю, що володіє потрібними властивостями, практично немає. Зате сорти канабісу, що ростуть у сонячних південних областях, повністю відповідають вимогам до справжньої рекреаційної трави. Тут переважають психоактивні сорти конопель, продукти яких згодом і наповнюють чорний ринок.

У Криму досить багато нелегальних плантацій конопель, які утримують кримські татари. У курортній зоні знайти марихуану не складе особливих труднощів. Коробок плану обійдеться приблизно в 3-5 євро в курортний сезон. Гашиш пропонують набагато рідше, але його якість не поступається міжнародним аналогам.

Ціни на марихуану на чорному ринку

Деяке уявлення про масштаби чорного ринку марихуани в Україні дають численні митні та міліцейські затримання. Наприклад, 1988 року в країні було конфісковано загалом 8 т т трави, а 1996-го – уже 106 т. І ця цифра з року в рік тільки зростала.

Що стосується цін, найдешевші шишки конопель – на чорному ринку в Сумській області. Стакан продукту (близько 200 г) можна придбати за 5 євро. Але при цьому її якість, найімовірніше, залишатиме бажати кращого. Річ у тім, що в Сумській області розташовано кілька підприємств із вирощування технічних конопель, які психоактивних властивостей не мають (або мають незначною мірою). Не виключено, що товар буде зібраним на одному з таких полів.

На Донбасі 200 г трави обійдеться приблизно в 20 євро, а в Києві канабіс коштуватиме вдвічі дорожче. Але, знову-таки, це не свідчить про високу якість трави в столиці України – просто, як і належить столиці, місто не найдешевше.

Украина – один из импортеров нелегальной марихуаны в российские города. Наркокурьерами обычно подрабатывают люди из глубинки, оставшиеся без работы после развала советских колхозов. Цена украинского каннабиса в России – от 10$ за коробок.  

Рух за легалізацію марихуани

Примітно, що в докризовий період легалізація канабісу в Україні всерйоз обговорювалася представниками політичної еліти. Наприклад, соціологічне дослідження, проведення якого ініціювала 2007 року одна з політичних партій, що претендують на місце в парламенті, засвідчило: близько 85% українців – за легалізацію, 7,5% – проти, 7,5% – не змогли відповісти або байдужі. (В опитуванні взяли участь 2000 осіб із різних регіонів України.)

Головним ідеологом руху за легалізацію канабісу в Україні називають активіста з Києва Тараса Ратушного. За його ініціативою було створено незалежну групу “Об’єктивна реальність”. З 2005 року Ратушний є одним з організаторів Конопляного маршу в Україні. У 2009 році, наприклад, у Марші взяли участь п’ять найбільших українських міст – Тернопіль, Одеса, Київ, Дніпропетровськ, Сімферополь (і це незважаючи на погрози з боку праворадикальних націоналістичних організацій!).