Американські та світові ЗМІ буквально фонтанують матеріалами на тему легалізації марихуани. Але, як саме новий правовий статус може вплинути на ціну ганджі? Які чинники вплинуть на процес ціноутворення?
Поняття легалізації та ключові фактори її успіху
На успіх легалізації можуть вплинути два основні фактори: політика та гроші. Захисники легальної марихуани, схоже, виграють політичну боротьбу (принаймні у США – одній із найвпливовіших країн світу). Але це лише одна сторона медалі. Інша її сторона – це корпорації, які роблять гроші на медикаментах та рекреаційних засобах (фармацевтичні, алкогольні та тютюнові компанії), а також держава, яка поповнює свій бюджет за рахунок податків.
Для більшості населення легалізація марихуани означає дві речі:
– по-перше, людей перестануть заарештовувати за куріння травки;
– по-друге, покупці ганджі зможуть безпечно купувати її у легальних спеціалізованих магазинах.
Іншими словами, нікого не заарештують за купівлю чи продаж травки. Але це лише вершина айсбергу. Економічні наслідки легалізації виявляться набагато глибшими, ніж можна собі уявити. Витрати на політику прогібіціоністів, фінансові та соціальні, виявляються величезні. Настільки, що здатні зробити «дірку» у бюджеті будь-якої розвиненої країни. У США, наприклад, до 5% курців марихуани заарештовують щороку – а це від 700 до 800 тис. арештів.
Як новий правовий статус ганджу вплине на суспільство
З погляду попиту та пропозиції на ринку марихуани, з легалізацією їх обсяги практично не зміняться. Люди продовжуватимуть купувати та продавати ганджу. Але водночас законний статус марихуани дозволить вивести процеси купівлі-продажу з тіні і значно вплине на масову культуру.
Які зміни чекають на суспільство країни, яка стала на шлях легалізації канабісу? Це залежить від того, наскільки добре правозахисники та зацікавлені сторони розумітимуть проблему, і наскільки ефективними вони будуть у досягненні поставленої мети.
Доведено, що марихуана – відносно безпечна рекреаційна речовина (набагато безпечніша, ніж алкоголь і сигарети). Абсолютна більшість курців ганджу зберігають здатність приймати відповідальні рішення, чиї поведінкові реакції не відрізняються від реакцій непитущих. Дорослі люди, які самостійно приймають рішення про те, курити травку чи ні, не потребують няньки – а саме з цієї ролі виступає зараз держава.
Чи потрібне державне регулювання ринку марихуани? Безперечно. Будь-яка галузь промисловості потребує контролю. Чи повинні правила виробництва, продажу та вживання канабісу бути жорсткішими, ніж норми для алкогольної чи тютюнової продукції? Звичайно, ні. Легалізація марихуани має передбачати створення системи регулювання, аналогічної тій, що використовується для алкоголю та цигарок – яка базується на принципах відповідального споживання та законослухняного ведення бізнесу. Регулювання ринку канабісу має бути спрямоване на збільшення податкових надходжень до держбюджету та підвищення рівня соціальної відповідальності корпорацій та споживачів.
Легалізація у США – продовження політики заборони?
Основний аргумент противників легальної травки – те, що вона нібито є дуже небезпечним наркотиком, який позбавляє людей здатності приймати раціональні рішення. Цей міф використовується багато років як головне виправдання неефективної державної політики щодо марихуани в багатьох країнах світу. Більш того, у США той самий аргумент використовується в штатах, які вже легалізували гандж – тільки цього разу влада використовує саму легалізацію для посилення контролю.
Нова політика влади США побудована на ціноутворенні – ціни на канабіс завищуються штучно, з метою знизити попит на цей специфічний товар. Чиновники аргументують необґрунтовано високі ціни тим, що основні споживачі травки – це люди без вищої освіти, вкрай навіювані та схильні до стороннього впливу, яких потрібно захистити від маніпулятивної реклами. Неодноразово в США вносилися пропозиції щодо націоналізації ринку марихуани – у такому разі держава здійснювала б повний контроль над усіма його суб’єктами. Крім того, націоналізація ринку зробила б державу головним бенефіціаром.
Деякі законодавці пропонували як альтернативу повній націоналізації ринку обмеження кількості компаній, які мають право займатися виробництвом та продажем марихуани. Це гарантувало б величезні прибутки «обраним» корпораціям, відкати чиновникам і можливість тримати ціни на фіксованому рівні.
Неефективність заборони як у США, так і в інших країнах світу наочно продемонстрована темпами розвитку чорного ринку марихуани. Високі ціни, пов’язані з ризиком незаконної торгівлі, призвели до появи потужних фінансових потоків – з кишень споживачів марихуани до рук її продавців. Американська влада сьогодні намагається використовувати легалізацію, щоб перенаправити ці гроші до держбюджету. Тому зміна вартості ганджі на користь покупців зовсім не входить до існуючого плану легалізації. Підстава для захоплення грошей споживачів та сама, що використовувалася в часи заборони травки – це «небезпечний наркотик», який змушує державу вдаватися до найжорсткіших методів демаркетингу.
Справжнє призначення легалізації марихуани – це припинення неефективної, хижацької політики заборони. Цілком природно, якщо держава отримуватиме свою частку від продажу на легальному ринку у вигляді податків та зборів. Однак продовження політики прогібіціоністів, завуальованої під легалізацію (а саме це зараз намагаються провернути в американській владі), є неприйнятним.
Тому правозахисники та споживачі ганджу повинні розуміти, що значення легалізації полягає у її потенційному впливі на фінансовий добробут суспільства. Головне питання в тому, скільки споживачі готові заплатити за травку. І якщо сума, яку пропонує держава, досягає сотні доларів за унцію – ні про яку «легалізацію» не може бути й мови.
Джерело: http://www.hightimes.com/read/cannabis-column-what-legalization
Leave a Comment