Перші дослідники властивостей медичної марихуани зіткнулися з кількома побічними ефектами, які виробляють препарати на її основі, та проблемами при виготовленні ліків. Тим не менше, вчені змогли побачити великий потенціал медичного канабісу і зробили всі кроки, щоб подолати труднощі, пов’язані з його застосуванням.
Перші труднощі застосування медичної марихуани
Фахівці, які першими провели дослідження медичних можливостей коноплі, виділили декілька основних проблем її застосування:
- продукти канабісу не розчиняються у воді;
- ефект від препаратів конопель настає лише через деякий час після прийому (має пройти близько години), відповідно, вони діють набагато повільніше, ніж інші ліки;
- інтенсивність впливу похідних канабісу, отриманих з різних рослин, дуже сильно відрізняється;
- Індивідуальна реакція двох різних людей на однакову дозу препарату на основі марихуани з однієї партії може бути різною.
Очевидні переваги медичного канабісу
Незважаючи на виявлені труднощі, більша частина яких була пов’язана з неможливістю визначити рівень вмісту активних компонентів у медичній марихуані та з проблемою вибору способу її введення (сучасні технології дозволили вирішити ці питання), дослідження перспективного препарату не припинялися.
Медики з’ясували, що канабіс має кілька значних переваг у порівнянні з іншими речовинами, що використовуються як болезаспокійливі, седативні та заспокійливі ліки:
- тривале вживання канабісу не призводить до розвитку фізичної залежності, може розвинутись лише мінімальна психологічна схильність до вживання марихуани;
- похідні канабісу характеризуються надзвичайно низьким рівнем токсичності (наприклад, щоб умертвити лабораторну мишу, дослідникам знадобилася доза, що в 40 000 разів перевищує ту, при якій у людини з’являються типові симптоми інтоксикації);
- коноплі не викликають порушення функцій вегетативних систем, тоді як опіати перешкоджають активній роботі залоз внутрішньої секреції, викликають серйозні порушення в процесах, що відбуваються в шлунково-кишковому тракті, і пригнічують кашляний рефлекс.
Перші наукові дослідження психічних ефектів конопель
Психоактивна дія препаратів конопель вивчалася нарівні з її фізичними ефектами ще з перших досліджень її медичних властивостей. У ХІХ столітті лікарі вже спробували з’ясувати прикладне значення цієї особливості канабісу. Вчені виявили, що марихуана спочатку м’яко стимулює, а потім заспокоює вищі центри головного мозку.
У 1887 році один із видатних лікарів того часу доктор Хейр (Hare) запропонував таке можливе пояснення механізму дії канабісу, як анальгетика: зняття больового симптому супроводжується цікавим психічним станом, в який впадає пацієнт при прийомі ліків; при цьому біль ніби «віддаляється» від свідомості хворого, і поступово «зникає вдалині». Він пов’язував це відчуття з іншим характерним ефектом, виробленим препаратами конопель – пролонгацією часу.
Доктор Рейнольдс, особистий лікар королеви Англії (знакова постать у медицині ХІХ століття), підкреслював необхідність поступового збільшення дози канабісу до оптимальної. Починати він рекомендував з малої дози та кожні 3-4 дні поступово додавати кількість препарату, щоб уникнути «токсичного» ефекту. При цьому не можна було повторювати прийом раніше, ніж через 4-6 годин. Лікар запевняв, що за такої схеми прийому його пацієнти не відчували небажаного психічного впливу.
Канабіс офіційно визнаний ліками
Становище медичного канабісу зміцнило, і одночасно похитнула публікація стандартного підручника з медицини доктора Ослера (Osler) у 1916 році. Конопля увійшла в цей посібник як визнаний засіб для лікування мігрені. З одного боку, це означало визнання препаратів на основі канабісу традиційною медициною. З іншого – шквал статей у різних медичних газетах та журналах, що містять сенсаційні відкриття щодо медичного канабісу, раптово вщух після видання підручника. Адже тепер екзотичні ліки стали лише стандартним медичним препаратом, що відпускається за рецептом.
В цей же час збільшувалася конкуренція з боку нових синтетичних препаратів: більш доступних, інноваційних та швидкодіючих. Тоді канабіс широко використовувався лише представниками старшого, консервативного покоління західних лікарів (цікаво, що сьогодні ситуація прямо протилежна).
Сучасні наукові дослідження не лише відкривають нові можливості застосування медичної марихуани, а й підтверджують висновки, зроблені лікарями понад сто років тому. Чим цього разу закінчиться боротьба натуральних та синтетичних ліків?
Джерело: http://www.420magazine.com/2013/03/the-forgotten-medicine-a-look-at-the-medical-uses-of-cannabis/
Також рекомендуємо Вам подивитися ФІЛЬМ про Медичну марихуану.
Або прочитати книгу Лестера Грінспуна та Джеймса Б. Бакалара – Маріхуана: Заборонені ліки.
Leave a Comment