Класифікація способів вживання марихуани

Коли йдеться про вживання канабісу, спосіб – це другий за важливістю фактор, який визначає ефект, що виробляється (після якості самої марихуани). Часто споживачі це не враховують і постійно використовують один, максимум два методи вживання, уникаючи експериментів. У США, де сьогодні склалися оптимальні умови для розвитку канабіс-культури, традиційне куріння ганджі поступово поступається своїми позиціями новим, безпечним і ефективним способам споживання каннабісу. Кожен із них по-різному впливає на людину і дає змогу отримати унікальний досвід.

Всі способи введення каннабіноїдів в організм можна розділити на три групи:

  • інгаляційні;
  • пероральні;
  • місцеві.

У кожній групі безліч варіантів, що виконують різні функції. Споживач обирає оптимальний, виходячи зі своїх індивідуальних потреб та цілей (рекреаційних чи медичних).

Інгаляційні методи

Інгаляційні методи передбачають вдихання активних компонентів разом з димом або парою. При цьому каннабіноїди потрапляють у кров через легені. Інгаляційні методи поділяються на два типи: куріння та випаровування.

Куріння

Зазвичай канабіс асоціюється з цим простим, традиційним та звичним способом вживання. Існує думка, що найкращий ефект від вживання марихуани можна отримати тільки при курінні. Однак професійні медики стверджують, що «бездимні» методи набагато безпечніші та кращі з медичної точки зору. Після винаходу технологій, що дозволяють випаровувати активні речовини з марихуани (вапорайзерів), курці отримали можливість споживати травку практично тим самим способом, але без побічних ефектів від куріння. Тим не менш, багато хто досі воліє куріити замість решти методик.

На ринку безліч пристосувань для курців каннабісу: це трубки, бонги, цигарковий папір для косяка, бланти для джойнтів, кальяни. Крім того, найчастіше умільці самі вигадують та виготовляють пристрої для куріння з підручних матеріалів. Незважаючи на те, що у всіх цих випадках передбачається вдихання диму марихуани, результат може суттєво відрізнятись.

1. Трубки. Зручність та доступність курильних трубок зробили цей девайс найбільш популярним серед цінителів каннабісу у всьому світі. За допомогою цього пристрою курець вдихає продукти спалювання марихуани. У трубки безліч переваг – вона маленька, портативна, проста у використанні. Крім того, сучасні трубки є справжніми витворами мистецтва, що відрізняються за формою і стилем виконання. Крім виконання своєї основної функції вони мають естетичну цінність. Є також трубки, що імітують предмети побуту – навіть якщо покласти таку на самому видному місці, ніхто не здогадається про її справжнє призначення.

2. Бонги. Сучасні виробники випускають бонги різних форм і розмірів, виконані з різних матеріалів. Це пристосування складніше, ніж курильна трубка, т.я. передбачає використання води для охолодження диму та нейтралізації шкідливих продуктів горіння. До речі, доцільність використання води – спірне питання. Те, що вона дозволяє охолодити дим – очевидно, проте щодо фільтрації небезпечних речовин із диму – тут важко щось однозначно стверджувати.

3. Цигарковий папір та бланти. Цигарковий папір у канабіс-культурі використовується для виготовлення старого доброго косяка. Виготовляється такий папір із рослинних матеріалів, у тому числі з конопляних, бамбукових, рисових волокон тощо. При виготовленні блантів використовують тютюнове листя (так само, як при виробництві сигар). Це дозволяє зробити смак та аромат готового джойнта більш насиченим. Потрібно враховувати, що в аркуші тютюну міститься нікотин, відповідно, якась частка цієї речовини потрапляє і до бланту. Тих, хто окрім канабісу, курить цигарки чи сигари, це не зупиняє. Але курці ганджі, яких турбує власне здоров’я, обирають звичайний цигарковий папір.

4. Кальяни. Куріння травки через кальян – найменш поширений спосіб вживання. Використання кальяну для куріння канабісу передбачає комбінування зі спеціальним тютюном. Конструкція кальяну така, що чиста ганджа горить швидше, ніж її дим встигають вдихати, і марно витрачається. Комбінування марихуани та тютюну дозволяє вживати її більш економно (травка розміщується між двома тютюновими брикетами). Недолік методу той самий, що й у блантів – нікотин. Перевага кальяну – курити марихуану можуть одночасно кілька людей.

5. Одноразові саморобні курильні пристрої. Креативність, винахідливість та творчі здібності – головне, що потрібно для виготовлення девайсу для куріння з підручних матеріалів. Перелічити всі можливі варіанти у межах однієї статті – неможливо. Ефективність кожного пристрою індивідуальна. Що ж до шкоди для здоров’я – тут все залежить від матеріалів, з яких зроблено саморобний пристрій.

Вапорайзери

Вапорайзер (випарник) – логічний вибір споживачів, які піклуються про своє здоров’я. Здебільшого на вапорайзери переходять колишні курці. Марихуана у вапорайзері нагрівається до температури, достатньої, щоб звільнити ТГК, каннабідіол та інші каннабіноїди, але водночас недостатньою для утворення шкідливих продуктів горіння. Іншими словами, випаровування дозволяє нейтралізувати ризики для здоров’я, пов’язані з курінням. Крім того, використання вапорайзера дозволяє істотно зменшити інтенсивність запаху ганджі, що розповсюджується (у порівнянні з курінням).

Ринок вапорайзерів постійно розширюється, з’являються нові, ефективніші, портативні та економічні моделі. Найбільший попит мають портативні моделі (аналог електронних сигарет), забезпечені батареєю і не потребують наявності джерела живлення.

Для різних моделей вапорайзерів підходять різні похідні продукти канабісу: від традиційної марихуани (такі моделі зустрічаються досить рідко) до концентратів (олії, воску і т.д.). Деякі виробники для зручності користувачів пропонують продукти канабісу в багаторазових картриджах.

Пероральні методи

Пероральними називають всі способи вживання марихуани «через рот»: різні настойки, олії, харчові продукти (напої, печиво, льодяники тощо). Деякі помилково відносять до цієї групи лише те, що можна з’їсти або випити, що не відповідає істині. Наприклад, сублінгвальні краплі (під язик) – це теж пероральний метод. До речі, сублінгвальні препарати миттєво потрапляють у кровоносну систему, чого не скажеш про їстівні продукти (у такому разі на ефект доведеться чекати близько 30-40 хвилин).

1. Настоянки. Рідкий екстракт каннабісу віддають перевагу споживачам, для яких важливі точне дозування, безпека для здоров’я та швидкий ефект. Найчастіше як розчинник використовують спирт (від 80%), але допустимо також використання гліцерину або оцтової есенції. Звичайна доза настоянки – 3-4 краплі під язик. Активні речовини потрапляють у кров миттєво. Практично те саме відбувається, якщо випити настоянку натще. Однак у другому випадку слід враховувати, що певна частка каннабіноїдів відфільтровується клітинами печінки.

2. Олії. Кулінарні олії з каннабісу – «золота середина» між смаколиками з марихуаною та концентратами. Олія перетравлюється так само добре, як будь-який інший харчовий продукт, і при цьому має зручну консистенцію. Деякі виробники пропонують олію канабісу в капсулах. Одним з найбільш популярних продуктів медичної марихуани називають олію за рецептом Ріка Сімпсона (який на власному досвіді переконався в його ефективності при терапії раку шкіри), що з’явилося в 2003 році.

3. Харчові продукти із марихуаною. Якщо замість курити канабіс, з’їсти його або випити – ефект буде зовсім інший. Психоактивна дія посилюється, а ефект при вживанні триває довше. Однак, з іншого боку, настає бажаний стан не відразу – потрібно почекати, доки активні компоненти марихуани абсорбуються у шлунку та потраплять у кровотік.

Технологія виробництва напоїв, печива та інших смакот з канабісом залежить, перш за все, від типу самої страви. Найчастіше ганджу додають у страви, приготування яких передбачає використання олії чи кулінарного жиру. Але можливі варіанти, коли в продукт додають настоянку канабіса. Перевагами харчових продуктів з марихуаною називають відносно точне дозування і можливість вживати канабіс де завгодно і коли завгодно.

Місцеве застосування

Лосьйони та мазі з каннабіноїдами наносяться на шкірні покриви, і активні компоненти проникають в організм через шкіру. При цьому жодного психоактивного ефекту не спостерігається, навіть якщо в лосьйоні міститься ТГК. З погляду медичного застосування – це величезна перевага. Препарати місцевої дії на основі канабісу успішно використовують для лікування шкірних хвороб, артриту та болів у м’язах.

Джерело: http://www.leafly.com

More Reading

Post navigation

Leave a Comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *