У всьому світі росіяни вважаються нацією, що п’є, і не без підстав. Але набагато більше насторожує той факт, що героїн поширений на росії не менше за горілку – і набагато більше, ніж гашиш. Дивно (а може, і немає нічого дивного з огляду на рівень корупції в цій країні), але навіть у такій катастрофічній ситуації ніхто не поспішає реформувати законодавство, щоб зробити боротьбу з незаконною торгівлею героїном ефективнішою. При цьому органи виконавчої влади на місцях зайняті тим, що створюють видимість бурхливої діяльності, відловлюючи планокурів і відшукуючи конопляні плантації.
Проблема важких наркотиків на росії
Основним імпортером нелегальних наркотичних речовин у рф називають Афганістан. Саме звідти, використовуючи кур’єрів жителів сусідніх азіатських країн (наприклад, Таджикистану), завозять на росію тонни героїну. Звичайно, такі масштабні операції чорного ринку були б неможливі, якби не корумповані співробітники МВС і ФСКН, які прикривають їх, і заробляють нечувані кошти на імпорті важких і вкрай небезпечних наркотиків. Героїнових бариг часом прикривають чиновники, які обіймають найвищі посади (навіть прокурори).
Неефективна політика російської влади щодо боротьби з наркотиками неодноразово піддавалася критиці та засудженню пересічних громадян, у тому числі активістів за легалізацію та блогерів. Наприклад, Євген Ройзман, який виступає проти незаконної торгівлі героїном в Єкатеринбурзі, відкрито публікує результати власних розслідувань. У його блозі на ЖЖ можна знайти багато цікавого: імена та адреси торговців, а також посади та імена їх покровителів з числа державних чиновників та співробітників МВС. Примітно, що цією інформацією не цікавляться органи правопорядку, а ініціатива Ройзмана «Місто без наркотиків» не отримує офіційної підтримки уряду. Йдеться не лише про фінансову підтримку (фінансування здійснюється за рахунок благодійних внесків та власних коштів), фонд навіть не згадують у ЗМІ – складається враження, що робити це неофіційно заборонили «зверху».
Купівля марихуани на росії стає все більш ризикованою справою, в той час як доступність героїну і синтетичних наркотичних препаратів постійно досягає нових висот. За офіційними даними, лише у 2006 році в рф від героїну померло 100 тис. осіб (для порівняння – у той же період загинуло близько 40 тис. алкоголіків від зловживання алкоголем). У 2010 році статистика споживання показала, що частка росії в загальносвітовій кількості героїну, що споживається, досягла 20%. Така ситуація загрожує найсумнішими наслідками, серед яких – деградація і навіть вимирання нації.
Легалізація – ефективне рішення
У цих умовах легалізація канабісу більш ніж доцільна. Як показав досвід США, продаж марихуани може і повинен здійснюватися без особливої реклами і зайвого шуму в ліцензованих точках продажів (диспансерах), що під контролем державних регулюючих органів (таких, як ФСКН на росії).
Цікаво, що у разі легалізації на росії навіть не довелося б спеціально вирощувати канабіс у тепличних умовах для забезпечення потреб галузі. Адже в таких регіонах, як Бурятія, Алтай чи Далекий Схід вільно виростають дикі коноплі, що мають всі необхідні психоактивні властивості, що зумовлюють її рекреаційне вживання. Більш того, така продукція в силу свого органічного та природного походження (без використання пестицидів, добрив, стимуляторів зростання тощо) у перспективі могла б конкурувати на світовому ринку.
Легалізація торкається безліч правових питань, відповіді на які мають дати професійні юристи та законодавчі органи. Механізм організації, регулювання та контролю ринку марихуани (особливо коли йдеться про її рекреаційне вживання) повинен бути відпрацьований до дрібниць, перш ніж будуть прийняті відповідні поправки до законів рф.
Більшість країн ЄС, США та Канада вже впровадили механізм регулювання медичного канабісу, а Уругвай, штати Колорадо та Вашингтон узаконили виробництво та продаж рекреаційного ганджу. Світові експерти з економіки визнають, що регульований ринок марихуани відкриває безмежні можливості для поповнення державного бюджету. Однак російський уряд повністю ігнорує ці перспективи, продовжуючи проводити провальну політику заборони канабісу.
Чинне законодавство рф щодо марихуани
Відповідно до чинних законів рф, карано зберігання від 2 г конопель (незалежно від того, про яку її форму йдеться – про готові до вживання сухі шишки або про свіжий рослинний матеріал). На практиці навіть одна цигарка із ганджем – для поліції вже вагомий привід для обшуку. Вирощування конопель може спричинити як адміністративну відповідальність (якщо йдеться про одну-дві рослини), так і кілька років ув’язнення (наприклад, власник «гроу-руму» за 15 кущів ризикує потрапити до в’язниці на 5-7 років).
Але, як це зазвичай відбувається на росії, перед законом рівні далеко не всі. Непоодинокі випадки, коли справа про теплицю з канабісом закінчується лише умовним терміном і штрафом, а за сірникову коробку з марихуаною садять на 8 років. Як приклад можна навести події на Сахаліні, які свого часу викликали великий резонанс серед правозахисників та активістів – близько 50 осіб місцева прокуратура відправила за ґрати за зберігання невеликої кількості ганджу.
Банальний хабар або корисне знайомство ще можуть допомогти в неприємних ситуаціях. Однак зрештою ступінь відповідальності за провину залежить від того, наскільки широкого розголосу набув інцидент. Наприклад, ті ж 15 кущів можуть перетворитися на шоу національного масштабу, коли кожне засідання суду буде показано на всіх центральних каналах (а тим часом чергова партія героїну «без шуму та пилу» перетне кордон країни).
Окреме питання – покарання за вживання марихуани за кермом. Нестача інформації, відсутність культури відповідального споживання призвели до того, що дуже багато водіїв сідають за кермо після вживання конопель, зовсім не замислюючись ні про особистий ризик, ні про небезпеку втратити права водія.
Дорожній контроль та тести на вміст у крові та сечі слідів ТГК виправдовують себе лише частково. У європейських країнах і на більшій частині території США судом беруть до уваги адекватність водія та час, який минув з моменту вживання марихуани. На росії нічого такого немає. Натомість є можливість «договоритись», заплативши на місці від 2-3 тис. доларів, що, звісно, проблему не вирішує.
Джерело: http://www.weedy.be/novoe-izdanie/683-russia-book
Leave a Comment