Північна Корея: конопляна свобода

У кожній країні, як водиться, є свої ребуси та особливості. І часом вони вкрай незвичайні. А держави з тоталітарним комуністичним режимом зовсім не перестають дивувати. Недоступна Північна Корея

У цій закритій країні зі строгими правилами корейці можуть відібрати фотоапарат у туриста, тому що тут категорично не прийнято знімати людей без їхньої згоди. У цій найдавнішій «Країні ранкової свіжості» ведеться нещадна боротьба з шанувальниками опіуму та амфітаміну. Але при цьому корейське законодавство не розглядає марихуану як наркотик. Вона, як трава на лузі.
Конопляні кущі як бур’яни розкидані країною. Вони видніються у дворах місцевих жителів і на узбіччі дороги.

Але не варто поспішати любителям солодкої приємності пакувати валізи. Курити марихуану в Північній Кореї – скоріше прерогатива місцевих жителів, а не гостей. Спроба увійти в контакт із звичайними людьми і з’ясувати щось про травку успіху не принесе, а то й може дійти до небажаних наслідків. На обличчі туристичного гіда чи корейського колеги відобразиться явне нерозуміння суті питання. Іншими словами, з іноземцями про це не говорять.

Як не дивно це звучить, але частіше через економію та нелюбов до корейських цигарок жителі тяжіють до марихуани. Ціна дешевих цигарок перевищує ціну травки на чорному ринку. Торговці наркобізнесу високорозвиненого світу та їх покупці можуть позаздрити бідним корейцям.

При цьому виправні роботи або тюремний термін можна легко отримати за те, що через необережність (а спеціально цього тут ніхто не зробить) скрутив косячок із газетної сторінки, на якій розміщено фотографії північнокорейських представників влади.

Прихована традиція курити марихуану

Курити марихуану вже стало певною мірою прихованою традицією в Північній Кореї. І тягнеться вона з часів корейської війни. Біля кордонів Півночі з Півднем дикі чагарники конопель вільно виростали на радість солдатам.

На сьогоднішній день для місцевих жителів залишаються невідомими сучасна технологія виведення конопель. Що пов’язано з ізольованістю держави та відсутністю інформації. Тому травка типу «сативу» не відрізняється високою якістю.

Диктатура Північної Кореи аж ніяк не заважає простим трудівникам знайти спокій і умиротворення у викуреному косяку конопляної трави. І хоч би що говорило світове співтовариство про марихуану, у «Країні ранкового спокою» з цього приводу своя думка.