Отже, політики всіх країн світу обговорюють можливості легалізації канабісу. Подібні розмови точилися ще у 2012 році – тоді виборці американських штатів Вашингтон та Колорадо проголосували за легалізацію марихуани. Коли ж уругвайська влада повністю узаконила канабіс, розгорілися палкі дискусії у світовому співтоваристві. Хоча Уругвай поки що залишається єдиною державою, де ганджа законна, вже можна припустити, які країни можуть стати такими.
1. Аргентина.
У 2009 році Верховним судом Аргентини було декриміналізовано зберігання наркотичних речовин (зокрема і канабісу) для персонального використання. Наступним кроком може стати повна легалізація. Про це говорить хоча б той факт, що аргентинський католицький священик на ім’я Хуан Карлос Моліна (Juan Carlos Molina) заявив, що його країна повинна наслідувати приклад Уругваю і узаконити гандж.
2. Бразилія.
У Бразилії також не забороняється зберігати марихуану для особистих потреб, але її поширення (у тому числі й транспортування навіть у невеликих кількостях) – карається кримінально. Деякі бразильські юристи нарікають, що точна припустима кількість, яка потрапляє до категорії «для особистих потреб», не прописана в законах. Через це ухвалення рішення про покарання повністю залежить від суддів. Наприклад, нещодавно федеральний суддя здивував правову спільноту, виправдавши дилера травки і зазначивши при цьому, що закони країни про марихуану не відповідають положенням Конституції. Хоча рішення суду було оскаржено, дехто впевнений, що це перший крок до серйозного реформування бразильського законодавства.
3. Канада.
У 2013 році багато уваги приділялося питанню легалізації канабісу в Канаді (політологи пов’язують це з майбутніми федеральними виборами, які мають відбутися у 2015 році). Джастін Трюдо (Justin Trudeau), лідер ліберальної партії, виступив як відвертий прихильник запровадження системи регулювання для ринку марихуани, аналогічної до тієї, яка існує на ринку алкогольної продукції. Програма медичної марихуани, яка вже кілька років реалізувалась у Канаді, вже плавно переходить у комерційний ринок. Ліберальна партія включила легалізацію рекреаційного канабісу до своєї офіційної передвиборчої платформи.
4. Гватемала.
Президент Отто Перес Моліна (Otto Perez Molina) виявив себе як один із найгучніших прихильників реформування політики щодо наркотичних речовин на Генеральній Асамблеї ООН восени 2013 року. У своєму зверненні президент Гватемали похвалив американські штати Вашингтон і Колорадо, а також Уругвай, далекоглядність підходу до політики, що стосується марихуани. Президент Моліна також повідомив, що альтернативні підходи до законів про наркотичні речовини незабаром будуть досліджувати і у Гватемалі.
5. Ямайка.
Незважаючи на культурні традиції, що передбачають вживання ганджу в рекреаційних цілях, Ямайка значно поступається прогресивнішим країнам, коли йдеться про відповідне реформування законодавства. Тим не менш, у 2013 році ідея легалізації медичної марихуани отримала суттєву підтримку у вищих політичних колах, у тому числі і від прем’єр-міністра. Цьому чимало сприяли події у США та Уругваї.
6. Мексика.
Щодо наркотиків (і марихуани в тому числі), федеральні закони в Мексиці дуже суворі. Всупереч цьому, мексиканські наркокартелі не лише продовжують свою діяльність, а й мають сильний вплив на місцях, залякуючи та тероризуючи населення. Торгівля наркотиками процвітає на території країни, крім того, великі партії заборонених речовин експортуються до інших країн.
З іншого боку зберігання невеликої кількості травки для персонального використання декриміналізоване з 2009 року. Можливо, незабаром закони про марихуану в Мексиці, а саме у столиці держави Мехіко, стануть лояльнішими. Відповідний законопроєкт про легалізацію рекреаційного канабісу вже розроблено юристами. Мексиканські політики впевнені, що це допоможе їм послабити картелі та позбавити їх значної частини доходів.
7. Марокко.
Невелика африканська держава і водночас – найбільший виробник гашишу у світі. За оцінками експертів, частка виробництва гашишу у всій економіці країни сягає 10%. Вирощування марихуани для його виготовлення – єдине джерело доходу багатьох невеликих фермерських господарств.
Наразі дві провідні політичні партії Марокко розпочали обговорення легалізації медичного та промислового канабісу. Фахівці вважають, що таким чином можна стимулювати зростання національної економіки та узаконити торгівлю коноплі для фермерів, чиї доходи залежать від цієї культури.
8. Нідерланди.
Довгий час ліберальний підхід до травки з боку уряду Нідерландів був унікальним явищем. З 1970-х років кофешопам по всій країні дозволено було продавати гандж як громадянам країни, так і туристам.
Але сьогодні голландський підхід не вважається прогресивним. Багато хто критикує недосконалість законодавства Нідерландів у питаннях виробництва та дистрибуції канабісу – і те, й інше нелегально, тобто. фактично кофешопи немають можливості законно поповнювати свої запаси. Такий явний недолік призвів до того, що мери 35 нідерландських міст дійшли спільного рішення про необхідність повної легалізації системи культивування, виробництва та продажу марихуани.
9. США.
Федеральні закони, як і раніше, класифікують канабіс як речовину, що підлягає обов’язковому контролю, 1-ї категорії. Незважаючи на заяву президента Барака Обами про те, що марихуана не небезпечніша за алкоголь, немає жодних ознак швидких змін федеральних законів.
З іншого боку, неймовірні доходи від продажів легальної марихуани в Колорадо вже привернули увагу громадськості. Незабаром до «першопрохідців» приєднається і Вашингтон. Якщо успіх повториться і в другому штаті, найімовірніше, уряду в США доведеться піддатися тиску громадськості та провести реформи на федеральному рівні.
Джерело: http://www.leafscience.com/2014/02/17/9-countries-next-legalize-marijuana/
Leave a Comment