ХІМІЯ МАРИХУАНИ – ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ?

Наукове пояснення хімічних процесів, які стоять за медичною марихуаною, нарешті змусило повірити у її ефективність не лише головного медика CNN Санджея Гупту, а й багатьох інших.

Каннабіноїди в організмі людини

Марихуана впливає на людину через канабіноїди – хімічні сполуки, що містяться в канабісі. Людський організм за необхідності теж може продукувати канабіноїди – наприклад, у тих випадках, коли нервовим клітинам терміново потрібні нейропротектори (у стані сильного стресу, при судомах або коли мозок піддається впливу негативних факторів). Також в організмі присутні рецептори каннабіноїдів, які разом із цими хімічними сполуками становлять канабіноїдну систему людини.

Так само, як колись людство нічого не знало про імунну чи ендокринну систему, до 1988 року йому нічого не було відомо про каннабіноїдну систему. Людський організм здатний засвоювати як власні каннабіноїди, а й отримані ззовні. Одне з найефективніших зовнішніх джерел цих хімічних речовин – марихуана.

Активні компоненти цієї рослини – фітоканабіноїди – сумісні з рецепторами канабіноїдів людини, відповідно, організм може використовувати їх так само успішно, як і вироблені ним самим.

Канабіноїдна система

Рецептори каннабіноїдів, що дозволяють організму засвоювати власні, рослинні та синтетичні каннабіноїди, були вперше відкриті в 1988 році Аланом Х’юїттом. А в 1992 році був виявлений перший каннабіноїд, що виробляється людським організмом – анандамід.

Ця сполука впливає на ті ж процеси в організмі, що і ТГК: больові відчуття, пам’ять, зосередженість та інші. Взагалі канабіноїди вважаються інгібіторами нервової системи, що пригнічують вивільнення нейромедіатора. Але це зовсім не обов’язково означає пригнічення активності нейронів. Блокуючи інгібітор – отримуємо вивільнення.

Доведено, що анандамід необхідний, щоб згладити спогади про пережитий переляк чи травму. Лабораторні миші, на яких проводилися дослідження, були не в змозі подолати негативні асоціації та увійти до клітини з їжею. Їх власний каннабіноїд блокувався, тому вони не змогли забути того, що при вході їх одного разу піддали електрошоку, і продовжували відчувати стрес при подачі відповідного сигналу. Іншими словами, миші були біологічно не здатні забути пережитий досвід.

Миші з контрольної групи впоралися із завданням набагато впевненіше, незважаючи на те, що вони також одного разу зазнали впливу струму. Надалі супутній удар струмом, сигнал не кидав їх у стан стресу. Потім мишам, власні каннабіноїди яких було заблоковано, ввели активні компоненти конопель. Після цього негативна асоціація зникла, і поведінка мишей нічим не відрізнялася від поведінки тварин із контрольної групи.

За словами професора фармакології Леслі Айверсона, каннабіноїдні рецептори людини дуже схожі на рецептори гризунів. У випадку з людьми йдеться про біохімічні процеси, пов’язані з посттравматичними стресовими станами. Людина, яка побувала в зоні воєнних дій, наприклад, продовжує поводитися так, ніби її життю постійно загрожує небезпека – вона неадекватно реагує на сильний шум та скупчення людей, які асоціюються у нього з насильством та жорстокістю. Поза зонами військових дій, така поведінка є деструктивною і може зробити людину небезпечною для себе і для оточуючих: вона перестає розрізняти ігри власної уяви та реальну небезпеку. Очевидно, що подібні розлади спричинені збоями в канабіноїдній системі, через які людина не в змозі забути непрямі, асоціативні зв’язки та адекватно сприймати реальну довкілля.

Інакше кажучи, забування чогось – це порушення розумових процесів, навпаки, це одне з найважливіших ментальних функцій. Здатність забувати необхідна для інтелектуального розвитку людини і має не менше значення, ніж здатність запам’ятовувати. А без канабіноїдів людина не буде здатна на це біологічно.

Дія марихуани на організм

ТГК – один із активних компонентів канабісу. Саме дельта-9-тетрагідроканабінол викликає ейфорію при вживанні канабісу, решта 65 канабіноїдів такого ефекту не дають.

Наприклад, терапія Шарлотти Фіджі, 6-річної дівчинки, на честь якої був згодом названий сорт медичної коноплі, використовувала сорт рослини з високим рівнем іншого компонента – канабідіолу. З його допомогою частоту нападів, від яких страждала дитина, вдалося дуже скоротити. Медичне застосування канабідіолу можливе як у поєднанні з ТГК, так і незалежно від нього.

Вживання багатьох лікарських препаратів, спричиняє ризик розвитку дихальної або серцевої недостатності. Але не марихуани. Численні джерела стверджують, що смертельна доза каннабісу в 40 тис. разів більша, ніж та, яка здатна викликати ейфорію.

Крім того, область довгастого мозку, яка відповідає за серцеву та дихальну функції, не забезпечена рецепторами канабіноїдів. Можливо, саме з цим пов’язаний той факт, що досі не зареєстровано жодного смертельного випадку, пов’язаного з передозуванням «травки».