Медичні властивості марихуани та її активних компонентів отримують все нові та нові підтвердження. Результати численних наукових досліджень та заяви пацієнтів, які успішно перемогли хворобу – найкращі тому докази. Сьогодні одним з найбільш вивчених компонентів канабісу називають каннабідіол (КБД) – каннабіноїд, що володіє видатними цілющими властивостями.
У США та Канаді його успішно використовують для лікування епілепсії, шизофренії, синдрому Траве та інших тяжких захворювань. Що ж насправді є КБД і чим він відрізняється від інших каннабіноїдів?
Каннабідіол та ТГК
Каннабідіол – одна з 85 активних хімічних сполук, що містяться в канабісі. На відміну від іншого відомого каннабіноїду, ТГК, канабідіол не має психоактивних властивостей. Інакше кажучи, його вживання не впливає сприйняття і не викликає змін свідомості. При цьому КБД має величезний медичний потенціал. Речовина має протизапальну дію, знімає спазми, перешкоджає появі судом і навіть стримує епілептичні напади, що доведено клінічними випробуваннями.
Ізольований в лабораторних умовах, КБД виглядає як тверда безбарвна кристалічна речовина з кристаликами правильної форми. Він нерозчинний у воді, але добре розчиняється в органічних сполуках (етанол, бензол). У сортах канабісу з домінуючою генетикою індики КБД міститься у більшій концентрації, ніж у коноплі різновиду сатива.
Каннабідіол впливає на діяльність каннабіноїдних рецепторів CB1 та CB2, але не так, як ТГК. КБД діє як антагоніст, врівноважуючи дію ТГК. (Таким самим чином речовина впливає і на опіоїдні рецептори, як показало дослідження фахівців з ISMMS, Нью-Йорк. Вчені провели ряд експериментів на тваринах, внаслідок яких з’ясувалося, що вживання каннабідіолу знижує потяг до героїну у залежних.)
Правовий статус КБД у світі поки залишається досить невизначеним. Наприклад, у Конвенції з психотропних речовин ООН каннабідіол не прописано окремо. У списку наркотичних і психотропних речовин, які підлягають обов’язковому контролю до, КБД також окремим пунктом не винесено. Але в цьому документі є пункт «Тетрагідроканнабінол (всі ізомери)». І хоча науково не доведено, що каннабідіол справді є ізомером ТГК, офіційні органи влади стверджують, що ця речовина також входить до переліку заборонених. Це робить його нелегальним на російській федерації.
В Україні та Білорусі є свої аналоги такого переліку, але в них використовується ще більш розпливчасте формулювання «будь-які частини рослин роду Cannabis». У США федеральним законодавством КБД і ТГК визначено як небезпечні речовини першої категорії (тобто не мають медичного потенціалу), але при цьому в окремих штатах їх медичне застосування цілком законне. Примітно, що у США на каннабіноїди, отримані з конопель промислових сортів, обмеження не поширюються, т.я. вони підпадають під визначення «харчові добавки». У Канаді КБД офіційно вважається медичним препаратом, який підлягає контролю.
КБД – перший відомий канабіноїд
КБД, як і інші канабіноїди, утворюється в коноплі під впливом різноманітних ферментів, які активно продукуються рослиною під час цвітіння. Спочатку в результаті взаємодії складних пірофосфатів та оливетольних кислот утворюється речовина каннабігерол (CBG). Каннабігерол є своєрідним «напівфабрикатом» всіх каннабіноїдів. Під впливом ферментів CBG трансформується на більш складні хімічні сполуки.
Механізми та хімічні процеси, які відбуваються в коноплі в цей період, поки що маловивчені. Але вченим точно відомо, що в результаті утворюється ціла низка активних речовин, званих каннабіноїдами: ТГК, каннабінол, КБД, каннабіціол, каннабіцитран, каннабіхромін і т.д. ТГК та КБД, як правило, містяться у найбільшій концентрації.
Каннабідіол став одним із перших активних компонентів, ідентифікованих у канабісі. Американський експерт з рослинних алкалоїдів та жирів Роджер Адамс провів перші лабораторні дослідження в цій галузі ще у 1940-х роках. Враховуючи, що тоді діяв Акт про марихуану від 1937 року, а в світі наростала передвоєнна напруженість (через що діяльність більшості вчених контролювалася агентами ФБР і розвідки), дослідження Адамса коштували йому чималих праць. Але навіть у таких складних умовах йому вдалося не просто виділити КБД, а й отримати його синтетичний аналог у лабораторії. Завдяки науковій роботі, проведеній Адамсом, згодом ученим вдалося відкрити безліч інших каннабіноїдів, у тому числі й ТГК. Але каннабідіол таки був відкритий першим.
Медичний потенціал КБД
Сучасна медицина активно вивчає властивості каннабідіолу. Вже доведено ефективність препаратів, що містять КБД, у терапії епілепсії, раку, розсіяного склерозу, біполярного розладу та шизофренії. Численні дослідження показали, що каннабідіол має протизапальну дію та здатність пригнічувати життєдіяльність ракових клітин.
Про медичний потенціал КБД вперше стало відомо 1985 року. Клінічне застосування КБД, що містить препарат при лікуванні пацієнта з хворобою Паркінсона, дозволило контролювати дискінезію (один із симптомів даного захворювання, що характеризується появою тремору та мимовільних рухів). Згодом вивчення властивостей канабідіола стало привертати дедалі більше уваги.
У 2007 році фахівці Каліфорнійського Тихоокеанського Центру Медицини опублікували результати дослідження, згідно з яким канабідіол здатний знизити інтенсивність поширення метастазів при раку грудей. Імовірно, це відбувається за рахунок здатності КБД пригнічувати ген ID1, відповідальний за появу метастазів. З цього моменту вивченню каннабіноїдів як засобу боротьби з раком було присвячено безліч досліджень та наукових праць. Абсолютна більшість з них показала, що КБД є дієвою антиканцерогенною речовиною.
Нещодавні наукові дослідження також показали, що каннабідіол має антипсихотичну дію, що дозволить ефективно використовувати його при лікуванні шизофренії та інших психічних захворювань. Вчені припускають, що полегшення симптомів шизофренії досягається за рахунок стабілізації дії мозкових рецепторів, які відповідають за навчання та пам’ять. В одному з досліджень, де брали участь 42 пацієнти з параноїдною шизофренією, застосування КБД протягом 4 тижнів дозволило отримати позитивні результати у всіх спостерігаються.
Подібних прикладів безліч. Очевидно, каннабідіол має цілу низку переваг, які можна використовувати в медицині. При цьому він не надає асоційованого з марихуаною психоактивного впливу, який небажаний при лікуванні захворювань. Здавалося б, все просто: виділити потрібний каннабіноїд з конопель – і суперечкам про доцільність її медичного застосування настане кінець. Але насправді все складніше.
Проблеми використання каннабідіолу в медицині
Вчені поки не винайшли способу отримання рослинного каннабідіолу в чистому вигляді – відокремити його від інших, психоактивних каннабіноїдів практично неможливо. Доступна лише синтетична форма цієї речовини. Однак багато експертів стверджують, що її застосування може бути не настільки ефективним, як використання натурального аналога.
Тут у справу вступили селекціонери. За останні роки спеціально для медичних потреб споживачів було створено безліч сортів канабісу з високою концентрацією КБД та низькою – ТГК і каннабінолу. Одними з перших стали Harlequin (рівень КБД – до 9%) та True Blueberry (у якому вміст каннабідіолу досяг 11%). Вживання марихуани подібних сортів не спотворює сприйняття, і практично не чинить психоактивного впливу – зате її терапевтична дія очевидна.
У препараті Sativex від «GWPharm», першому натуральному лікарському препараті з канабісу, ТГК та КБД містяться в пропорції 1:1. Компанія-виробник проводила спеціальні дослідження, щоб з’ясувати, чи викликає їхній продукт ейфорію. Тільки 3% пацієнтів відзначили, що відчувають легку ейфорію під час прийому препарату. При цьому медичний ефект від його застосування відчули усі респонденти.
Все це свідчить про необхідність подальшого вивчення унікальної речовини каннабідіолу. Можливо, ті властивості, які вчені вже виявили в ньому – лише вершина айсберга, і насправді спектр його застосування набагато ширший, ніж можна собі уявити. Якщо є хоча б невеликий шанс, що каннабідіол здатний врятувати людство від раку – хіба є якась поважна причина, щоб ігнорувати його?
Джерело: http://www.weedy.be/1335-cannabidiol-chto-je-eto
Leave a Comment