Растамани чи раста – так називають прихильників дещо нового релігійного руху, відомого як растафаріанство. Елементи культури растаманів – дредлоки, музика реггі, популяризація принципів свободи особистості – сьогодні зустрічаються у багатьох молодіжних субкультурах. У чистому вигляді растафаріанство є вірування, засноване на любові до ближнього і відмови від цінностей західного суспільства.
Походження релігії растафарі
Назву релігійна течія растафарі отримала на ім’я останнього ефіопського імператора. Принц Рас Тафарі Макконен, який після сходження на імператорський трон прийняв ім’я Хайле Селлассіє I, у растафаріанстві вважається живою інкарнацією Бога і нащадком царя Соломона і цариці Савської. Легенда про походження династії викладена у священній книзі растаманів – «Кебра Нагаст».
Більшість вірувань растафари заснована більш ранніх християнських догмах. Растамани вірять у Єдиного Бога (Джа), називають батьківщиною свого народу Сіон – Святу землю, яка за растафаріанським тлумаченням Біблії знаходиться в Африці. Західний спосіб життя представлений у релігії зростає як новий «Вавилон».
Однією з найбільш значущих постатей у растафаріанстві називають Маркуса Гарві – публіциста та громадського діяча з Ямайки. Растамани всього світу вважають його пророком. Гарві проголошував головними цілями растафарі рішення афроцентричних політичних та соціальних завдань. У поп-культурі більш відоме ім’я реггі-музиканта Боба Марлі та його дітей – яскравих послідовників растафаріанства, які втілили основні релігійні ідеї навчання у форму музичних творів.
Вживання канабісу в релігійних цілях дуже поширене в растафаріанстві. Послідовники цього вчення вірять, що марихуана не завдає ні тілесної, ні духовної шкоди. Навпаки, вони переконані, що куріння канабісу дозволяє їм очиститися від хибного розуміння навколишнього світу.
Релігійні конфесії у растафаріанстві
Більшість растаманів не мають потреби брати участь у будь-якій релігійній конфесії. Растафаріанство вчить, що віру і натхнення потрібно шукати в самому собі, а для цього підтримка або допомога оточуючих не потрібна. Тому релігію раста важко назвати організованою. Тим не менш, серед растаманів є чимало й адептів «Обителів Растафарі». Найбільш відомі – «Дванадцять колін Ізраїлевих», «Бобо Ашанті» та «Найабіньї» («Nyahbinghi»).
Примітно, що різні конфесії растафаріанства проповідують різні вчення. Християнська гілка, яка сформувалася під впливом Ефіопської православної церкви, найвідоміша у світі. Принципи саме цієї конфесії зазвичай сповідують послідовники растафаріанства у різних країнах світу. Християнський напрямок трактує растаманську інтерпретацію Біблії так: подібно до ізраїльтян, які потрапили в рабство до єгипетських фараонів, чорношкірі раби потрапили в кабалу білих рабовласників (колонізаторів Африки, а потім – плантаторів Нового Світу) з волі Бога Джа. У покарання за свої гріхи обраний народ змушений жити під гнітом нового Вавилону доти, поки Джа, що зійшов з небес, не проводить його в «рай земний», місцезнаходженням якого вважається сучасна Ефіопія (Растафаріанський варіант Виходу).
Пророцтва Маркуса Гарві, на яких ґрунтуються ідеї інших конфесій, об’єднані під девізом «Назад до Африки». В одній зі своїх промов Гарві передбачив, що знаком близького Приходу стане коронація чорношкірого африканця. Коли в 1930 році імператор Хайле Селласіє I зійшов на трон, багато послідовників Гарві вирішили, що його пророцтво виповнилося.
Растафаріанство відрізняється від більшості інших релігій тим, що його послідовники не прагнуть пригорнути у свою віру якнайбільше людей. Справжні расти глибоко переконані, що кожен має сам знайти у собі Бога. В очікуванні пришестя Джа істинний растаман вибирає такий спосіб життя, який кардинально відрізняв би його від представника «вавилонської» західної цивілізації. Братське кохання та доброзичливе ставлення до всіх людей у світі – ось базові принципи етичної системи растаманів. Сьогодні у світі мільйони раста, які проживають у різних регіонах земної кулі.
Джерело: http://ru.wikipedia.org/wiki/Растафарианство
Leave a Comment