З розпадом Союзу коноплярство на росії занепало. Заводи з виробництва пеньки «порізали» на метал, посіви промислової коноплі зменшились у 15 разів. Заборона марихуани виявилася неефективною – як і слід було очікувати, канабіс все одно вирощують, продають та курять. Але при цьому російська культура споживання нескінченно відстає від західної – і виною недостатня поінформованість населення.
Особливості національного вживання канабісу
У всьому світі Росія відома як традиційно гніюча п’юча країна. На жаль, це не лише міжнародний ствердження. Розпиття алкогольних напоїв стало чимось на зразок національної ознаки. І це зовсім не означає, що там не палять травку. Але алкогольна залежність наклала свій відбиток на культуру споживання канабісу (або, точніше, на її відсутність). Незважаючи на те, що марихуана та алкоголь – несумісні, жителі РФ часто вживають ганджу після алкоголю або навіть одночасно з ним.
Парадоксально, але суспільство більш прихильне до алкоголіків, ніж до курців марихуани. Поліцейський, виявивши в кишені підлітка цигарки з травкою, подивляться на нього зовсім інакше. Куріння канабісу вважається чимось негідним. Переважна більшість людей віком 40 років і старше беззастережно вірить у теорію шлюзового наркотику. Батьки і, тим більше, бабусі та дідусі молодих людей щиро вважають, що наступним кроком їхнього чада стане шприц у брудному під’їзді та скотське існування.
Молоді люди 20-35 років сприймають канабіс зовсім інакше. Більшість росіян нового покоління чудово розуміють, чим конопля відрізняється від героїну та кокаїну, а деякі навіть можуть зрозуміло цю різницю пояснити. Про людей старшого покоління такого не скажеш.
Незважаючи на незаконність цього заняття, куріння каннабісу на росії дуже популярне. Відомі приклади, коли на цьому ловили не лише відомих артистів та телеведучих, а й депутати, бізнесмени, навіть співробітники МВС – коротше кажучи, особи, які зовсім не вписуються у традиційний образ ростамана.
Сама тема канабісу на росії неофіційно заборонена. Тобто, якщо про коноплі і говорять, то тільки в негативному світлі. Гровери, курці, навіть виробники сувенірних товарів із символікою канабіс-культури – всі вони схильні до переслідувань з боку ФСКН. 2010 взагалі був оголошений «Роком викорінення коноплі» (нагадає американський психоз часів Анслінгера).
Наслідки заборони конопель на росії приблизно такі ж, якими були наслідки її заборони в США: розквіт чорного ринку, корупції, насильницьких злочинів, пов’язаних з нелегальною торгівлею марихуаною. Коноплі продовжують вирощувати, палити та продавати. І на кожному етапі є співробітник державних органів, який отримує чималі суми від гроверів, бариг та курців.
Канабіс рудераліс
На території країни вільно виростають дикі коноплі безлічі різних сортів. Зважаючи на те, що кліматичні умови в різних частинах РФ істотно відрізняються, місцевий рудераліс відрізняється за зовнішнім виглядом, висотою, врожайністю та іншими характеристиками. Загальною рисою дикої коноплі є те, що більшість її сортів все ж таки містить недостатній рівень ТГК для того, щоб її можна було використовувати в рекреаційних цілях.
Однак канабіс у Бурятії, Примор’ї, гірському Алтаї, республіці Тува та деяких інших регіонах рф має необхідні для рекреаційної коноплі властивості. Розкид цін на продукти каннабісу в рф колосальний – досягає 1500%. Тобто, за тисячу рублів можна як придбати 1 г гашишу найогиднішої якості в Салехарді, так і купити 15 г продукту, якість якого не поступається визнаним аналогам, в Кизили.
Зовнішній вигляд рудералісу, що росте в Примор’ї, дуже нагадує індику. Місцеві жителі ділять коноплі, які в міжнародних каталогах назвали б «пурпуровими», на кілька сортів: полова, сушняк, єврейка та амурка. Усі вони мають виражені психоактивні властивості. Незважаючи на це, серед місцевих міцно вкоренився варварський спосіб вживання, колись запроваджений у моду карними злочинцями – виробництво «хімки». Цей метод екстракції є великою небезпекою для здоров’я, але вимагає набагато менше часу, ніж, наприклад, виготовлення гашишу. Гашиш тут теж виробляють – але на продаж у інші регіони.Є неофіційні свідчення про середньооптові поставкивід 10 кг! до Якутії. Звичайно, точно оцінити оборот чорного ринку Примор’я неможливо, але очевидно, що рахунок іде на мільйони. Особливо з огляду на випадок п’ятирічної давності, коли було конфісковано близько 4 тонн канабісу на околицях села Новоселище в Ханкайському районі.
Гашиш із Туви відомий по всій росії, так само, як і важкі умови життя в цьому регіоні. Багато хто тут вміє якісно виготовляти хеш – для них це єдине джерело заробітку. Експерти стверджують (анонімно, звичайно), що місцевий гашиш набагато перевершує хвалені амстердамські продукти. Проте кримінальна обстановка в регіоні – гірше нікуди. Місцевим нічого не варто здати невдаху клієнта в поліцію (де з нього «зрубають» на повну, авжеж, не образивши і донощика), пограбувати його або підрізати.
Канабіс у російській поп-культурі
Незважаючи на заборону конопляної тематики, у багатьох піснях вітчизняних виконавців містяться як завуальовані, так і прозорі натяки на канабіс (або навіть прямий текст). Серед найвідоміших хітів про траву такі композиції:
- Дядя Фьодор «Иду, курю»;
- гр. Акваріум «Растаманы из глубинки», «Они идут на зеленый свет»;
- гр. Виход «Ты пригласи меся на анашу»;
- гр. Чиж «Сенсимилья в моей голове»;
- Децл «Давайте вместе легализуем тему»;
- гр. Ленінград «Полные карманы» и т.д.
У рф зародився унікальний літературний жанр растаманської казки. Його винахідник Дмитро Гайдук – дуже колоритна особистість. Першу казку він написав у 1996 році. Будучи філологом за освітою, Дмитро завоював визнання широкої аудиторії своїм легким складом та захоплюючим оповіданням. Перший його виступ (читання власних творів) відбувся в 2000 році, а в 2004 «Растаманські казки», раніше доступні лише в інтернеті або самвидавському форматі, були опубліковані. Зараз Гайдук має до 50 виступів на рік у невеликих клубах по всій країні.
Величезний пласт канабіс-культури в рф складає конопляний сленг. Найбільш популярні назви марихуани, що зустрічаються в різних регіонах цієї країни: анаша, бамбук, веселий кріп, ганждубас, ганджа, джа, дурь, зелений чай, канабіс, коноплі, мариванна, план, сканк, сенсимілья, травка, шмаль. Крім різних назв самої рослини та похідних продуктів, існує особлива мова російської канабіс-спільноти. Наприклад, “напас” – затяжка або “безпонтова” – слабка, не виробляє очікуваного ефекту марихуана.
Промислові коноплі
Продукція заводів з виробництва пеньки, мотузки, канатів давно не користується високим попитом, є малорентабельною та непопулярною. Вже до 1997 року посіви конопель у рф займали менше 10 тис. гектарів, та площа продовжувала знижуватися. Техніка для збору врожаю, так само, як цехове обладнання пенькозаводів – ще радянських часів, застаріла і здебільшого прийшла в непридатність. Переробні підприємства не просто не мають коштів на модернізацію або переорієнтацію виробництва (наприклад, випуск сучасних будівельних матеріалів на основі конопель), але часто не можуть навіть закупити достатню кількість насіння або матеріалів для підготовки ґрунту до посіву.
Тим не менш, малий і середній бізнес поступово починає проявляти зацікавленість у підприємствах з вирощування та переробки промислової коноплі. Тут, мабуть, зіграв свою роль мінімальний рівень конкуренції. Важко точно підрахувати, скільки на росії сьогодні працює заводів із виробництва пеньки. В основному це напівжебраки підприємства, які абияк виживають за рахунок вирощування іншої сільгосппродукції, яка має стабільний попит на ринку. Пенькозаводи є, зокрема, у Пензенській та Орловській областях, Краснодарському краї та в Мордовії. Найбільший вітчизняний пінькозавод, розташований в Адигеї і розташований у власності держави, висіює 150 га конопель. Така площа посівів дозволяє говорити лише про врожаї невеликих обсягів, які здатна переробити єдина фабрика.
Першим російським інвестором, який зацікавився піньковою промисловістю, став Олександр Рибаков. У 2008 році власник «Ювелірекспо» запустив проєкт, що передбачає придбання Шабликинського пінькозаводу та землі в Орловській області, а також будівництво ферми – загальна вартість робіт попередньо склала 63 млн. дол. Примітно, що за порівняно невеликих вкладень конопляний бізнес може стати дуже прибутковим.
Джерело: http://www.weedy.be/novoe-izdanie/683-russia-book
Leave a Comment